Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям
РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
1.1. Поняття, підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності
РОЗДІЛ 2
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ДІЙОВИМ КАЯТТЯМ
2.1. Кримінально-правова характеристика дійового каяття: об’єктивні та суб’єктивні ознаки
РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
1.1. Поняття, підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності
Кримінальний кодекс України не розкриває поняття «звільнення від кримінальної відповідальності», воно лише вживається в нормах як Загальної, так і Особливої частини КК.
Обов’язковою передумовою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності є наявність необхідних і достатніх умов передбачених в КК України.
Особа, яка вчинила злочин при звільненні від кримінальної відповідальності не звільняється від вимог за цивільним позовом, від відшкодування заподіяної шкоди; може бути притягнута до адміністративної або дисциплінарної відповідальності; не має права на відшкодування шкоди, а також на компенсацію моральної шкоди, завданих їй у зв’язку з судовим розглядом; не має права претендувати на відшкодування витрат, пов’язаних з наданням юридичних послуг.
Соціальне значення звільнення від кримінальної відповідальності полягає в тому, що держава дає шанс особі, яка вчинила злочин, задуматися про свою поведінку і розраховувати на її законослухняність надалі [1, c. 99].
Види звільнення від кримінальної відповідальності, які застосовуються на території України:
в зв’язку з актом амністії або актом помилування (ст. 44 КК);
у зв’язку з дійовим каяттям (ст.45УК);
РОЗДІЛ 2
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ДІЙОВИМ КАЯТТЯМ
2.1. Кримінально-правова характеристика дійового каяття: об’єктивні та суб’єктивні ознаки
Із зовнішнього боку дійове каяття полягає у сукупності активних дій особи, спрямованих на досягнення соціально корисних наслідків – повного усунення шкоди від вчиненого нею злочину або повного відшкодування заподіяних злочином збитків, розкриття й розслідування цього злочину. Згідно зі ст. 45 КК, для здійснення звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із дійовим каяттям необхідно, щоб вказані дії були результативними, тобто вказані наслідки дійсно настали. При оцінці об’єктивних ознак дійового каяття з метою застосування ст. 45 КК має значення не процес вчинення цих дій, а їх результат. Відсутність соціально корисних наслідків поведінки особи означає, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям відбутися не може, а наявні обставини, що пом’якшують покарання.
Об’єктивною ознакою дійового каяття є час його вчинення. Значення юридичного факту, який тягне припинення кримінально-правових відносин, дійове каяття може мати лише у певних часових межах. Їх початком є момент вчинення суб’єктом (як одноособово, так і у ролі виконавця, посібника, підбурювача, організатора) діяння, яке містить ознаки закінченого злочину невеликої тяжкості або замаху на нього (готування до злочину невеликої тяжкості тут не враховується, оскільки воно декриміналізоване згідно з ч. 2 ст. 14 КК). При цьому в тексті ст. 45 існує спеціальна вказівка на цей момент, виражена словами «після вчинення злочину». Вона, зокрема, необхідна для відмежування дійового каяття як юридичного факту, що припиняє кримінально-правові відносини, від
