Легалізація субєктів господарювання. Досвід ЄС та перспективи для України

Сучасний етап законотворчості в Україні характеризується внесенням великої кількості змін до законодавчої бази в різних сферах правового регулювання, в тому числі, регулюючу діяльність компаній. Так, успішно діють Цивільний і Господарський кодекси України; прийнято Закон України «Про акціонерні товариства»; затверджені і широко застосовуються Принципи корпоративного управління; вносяться зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Так, 12.02.2015 був прийнятий Закон №191-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)». Основною метою цього закону стала дерегуляція господарської діяльності та приведення законодавства в окремих сферах, у тому числі, у сфері господарювання, відповідно із правовим полем ЄС. У зв’язку з цим слід зазначити, що правове регулювання діяльності компаній є однією з небагатьох сфер, де вдосконалення законодавства в Україні відбувається одночасно з аналогічними процесами в Європейському Союзі.

Інтеграція в ЄС

Відповідності з основними напрямками зовнішньоекономічної інтеграції України, співпраця України та Європейського Союзу є одним з пріоритетних напрямків такої інтеграції і становить особливий інтерес, адже Україна намагається реалізувати європейські пріоритети і цінності не тільки в економіці, але і в суспільно-політичному житті. Гармонізація законодавства є необхідним кроком (етапом) на шляху євроінтеграції України. Питання гармонізації двох правових систем – України і Європейського Союзу надзвичайно актуальне сьогодні, оскільки проблема адаптації складається вже не тільки у створенні нових нормативно-правових актів національного законодавства, які враховують досвід правового регулювання економіки Європейським Союзом, але й в упорядкуванні та гармонізації існуючих. Окремим питанням гармонізації національного законодавства із законодавством Європейського Союзу в правовій думці вже було приділено.

Гармонізація – шлях до повної інтеграції

Гармонізація законодавства виступає кінцевою метою адаптації законодавства, з чого можна зробити висновок, що адаптація є інструментом гармонізації або її етапом або формою.

Крім того, гармонізація може здійснюватися різними способами, що відрізняють її від інших подібних понять. А саме – шляхом взаємного визнання національних стандартів, приєднання до міжнародних договорів, узгодження положень національних нормативно-правових актів з приписами постанови інститутів Євросоюзу і т. д.

Особливістю гармонізації є також прийняття актів, що регулюють поведінку суб’єктів, що не передбачають узгодження з ними актів національного законодавства. Тому термін «гармонізація законодавства» найкраще підходить до процесів створення адаптованого правового середовища в пріоритетних сферах співробітництва, які визначені міжнародними документами, особливо в контексті стратегічної зміни політики Євросоюзу з розширення останнього на політику сусідства, що означає посилене співробітництво з країнами-сусідами, максимальне наближення в стратегічно важливих сферах.

Євроінтеграція повинна бути першочерговим пріоритетом для всіх гілок і рівнів влади в Україні. У цьому зв’язку здійснення будь-якої реформи повинно містити чітку реалізацію цієї пріоритетності і забезпечити відповідні зміни в структурі міністерств і відомств і механізмах міжвідомчої координації.

Здійснення європейського вибору вимагає не тільки політичної волі, а й відповідним чином підготовлених кадрів державних службовців, причому не тільки в центральних відомствах, а й на регіональному та місцевому рівнях.

Правова основа гармонізації

Правовою основою гармонізації двох правових систем у сфері легалізації суб’єктів підприємницької діяльності є УПС, яка визначила стратегічні напрямки співпраці (acqui communautaire), за якими Україні потрібно застосовувати процеси гармонізації законодавства.

У зв’язку з новою політикою сусідства, Україна гармонізує своє законодавство і правопорядок лише у напрямках співпраці. Серед пріоритетних напрямків адаптації, Законом України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 № №1629-IV визначається якраз адаптація у сфері законодавства про компанії, що регулює питання легалізації суб’єктів підприємництва. Крім того, легалізація суб’єктів підприємництва безпосередньо стосується таких розділів acqui щодо вільного руху товарів; вільного руху послуг; вільного руху капіталів, політики з питань конкуренції; фінансових послуг, захисту прав споживачів; технічних правил і стандартів. Згідно з положеннями УПС, на шляху зближення національного законодавства з європейським у сфері легалізації суб’єктів підприємництва, повинна бути створена спеціальна система управління процесами гармонізації законодавства. На міжнародному рівні органами управління гармонізацією стали – Рада співробітництва, Комітет з питань співпраці з українською стороною.

Особливості легалізації юридичних осіб в ЄС

Так, головна увага на рівні ЄС приділяється не безпосередньо питанням створення суспільства або реєстраційному процесу (регламентація цих питань здійснюється переважно на національному рівні), а впровадженню функціонування єдиного (центрального) реєстру товариств, через який здійснювалося б оприлюднення основних відомостей про товариства, а також найбільш важливих їх документів.

Так, у Польщі для реєстрації юридичної особи передбачений наступний перелік дій:

• підготовка та нотаріальне завірення установчих документів;

• призначення виконавчого органу;

• відкриття банківського рахунку для компанії і оплата статутного капіталу;

• реєстрація в Національному бізнес реєстрі (місцевий суд).

Після реєстрації службовці реєстру надсилають повідомлення в органи статистики, податкові органи та органи соціального страхування для відповідної реєстрації компанії.

Альтернативний спосіб реєстрації компанії – онлайн (не вимагається нотаріальне завірення установчих документів). На практиці можуть виникати труднощі: попереднє отримання ідентифікаційного номера, окрема реєстрація в органах статистики, податкових органах та органах соціального страхування, обов’язкове дотримання форми модельних установчих документів.

Проблеми в Україні

Слід зазначити, що вітчизняна система реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не виконує інформаційної функції, необхідної для нормального функціонування підприємницького середовища. Прогрес інтеграції на шляху до членства України в Європейському Союзі залежить від успіхів гармонізації законодавства України з правом Європейського Союзу, це стосується і законодавства. Проблематика нормативно-правових актів законодавства досліджувалася в українській науці господарського права переважно з позицій кодифікації законодавства, його вдосконалення і модернізації, а також застосування актів законодавства у господарському судочинстві.

Так, під нормативними актами, про які йдеться в ст. 7 Господарського кодексу України, слід розуміти закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності Конституцією України, що регулюють господарські відносини. Зрозуміло, що, здійснюючи промислову і підприємницьку політику, на сьогоднішній день Україна буде керуватися визнаними міжнародними принципами і стандартами, що стосуються передусім діяльності малих і середніх підприємств, надання фінансових послуг тощо. Разом з тим слід врахувати зауваження тих учених, які вважають, що надмірне використання законодавцем у сфері господарювання законів призвело до появи їх великої кількості, і це в значній мірі ускладнює застосування їх положень на практиці, тому пропонують подальшу кодифікацію законодавства на основі його модернізації. Зазначена аргументація, на нашу думку, повинна бути врахована при модернізації законодавства та реалізації завдань, пов’язаних з гармонізацією законодавства України з правом Європейського Союзу, в тому числі, у сфері легалізації підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що заснування власного бізнесу стримується головним чином складнощами відкриття власної справи. Варто відзначити, що за останні кілька років розвитку бізнесу в Україні ця проблема стала менш гострою. В цілому ж, мінусом в процесі реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності в Україні є значні витрати часу, грошей і зусиль, тому ця операція поки залишається трудомісткою і складною, особливо в порівнянні з тим, як це відбувається в економічно розвинених країнах ЄС.

Хоча новим Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» і спрощується процедура відкриття і ведення господарської діяльності, скорочуються дозвільні та погоджувальні процедури, зменшується вплив державних органів на діяльність суб’єктів господарювання, все ж залишаються невирішені проблеми.

Шляхи вирішення проблем

Для формування ефективної системи державної підтримки бізнесу в Україні з урахуванням досвіду ЄС необхідно:

По-перше, удосконалити механізм відкриття підприємства шляхом зменшення штучних бюрократичних бар’єрів в державних органах;

По-друге, спростити процедури отримання дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності (ліцензія, патент);

По-третє, удосконалити питання діяльності новостворених Центрів адміністративних послуг, що має оптимізувати бюджетні витрати і зменшити витрати на платежі для підприємців.